В Одесі на Алеї Героїв з'явилися імена ще 48 захисників

Сьогодні, 29 серпня, в Одесі вшанували пам'ять полеглих захисників. У парку Шевченка відбулося оновлення Алеї Героїв, де розмістили стенди з іменами ще 48 військовослужбовців, які віддали життя за Україну. Таким чином, загальна кількість представлених на алеї героїв сягнула 675.

За словами громадської діячки та організаторки заходів Ангеліни Любчак, на Алеї Героїв переважно вшановують військових, чиє життя було пов'язане з Одесою: вони тут народилися, навчалися або проживали, а їхні родини досі залишаються в місті. Вона зазначила, що нинішня експозиція відображає лише частину втрат, яких зазнали Одеса та область.

Інформацію про загиблих передають не лише батьки, дружини чи чоловіки. До організаторів звертаються й інші близькі люди, які прагнуть увічнити пам'ять про військових. Ангеліна Любчак розповіла, що є випадки, коли заявку подавали хрещені батьки, а одного з героїв вшанувала мати-опікунка, яка виховувала його з підліткового віку.

Організатори наголошують, що нинішні стенди — це тимчасове рішення, яке дозволяє не відкладати вшанування пам'яті. Водночас родини загиблих та громадськість вже обговорюють майбутній вигляд Алеї Героїв. Серед пропозицій — довговічніші конструкції, додаткові пам'ятні елементи та озеленення території. «Ми розуміємо, що те, що зараз бачимо, — це тут і зараз. Те, що швидко, те, що терміново. Бо родини хочуть прямо зараз. Але надалі ми розуміємо, що ця Алея не може зникнути навіть через десять років. Навіть якщо закінчиться війна, ми повинні її вдосконалити», — наголосила Ангеліна Любчак.

Окремим елементом меморіалізації стали шість пам'ятних табличок, встановлених на лавках у парку. Вони є частиною проєкту «Поміж нас», мета якого — нагадувати про захисників не лише у спеціальних меморіальних місцях, а й у повсякденному просторі міста. Ці таблички присвячені не тільки загиблим, а й українцям, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти.

«Ці таблички несуть той меседж, щоб люди, які сідали на цю лавку, не просто сумували, а щоб вони згадали про того, хто віддав за них своє життя, захищаючи Україну. Або про того, хто досі знаходиться у ворожому полоні й невідомо, коли він повернеться, але родина його тут чекає, ми всі їх тут чекаємо», — розповіла Ангеліна Любчак.

Проєкт планують розширювати за межами парку Шевченка. Подібні пам'ятні елементи хочуть встановлювати в різних районах Одеси, у парках та скверах. Окремі таблички мають нагадувати містянам про щоденну хвилину мовчання.

На відкриття прийшли рідні полеглих військових. Інна, мама Володимира Бабенка, розповіла, що син обрав військовий шлях ще у 18 років, до початку повномасштабного вторгнення. Він служив у 36-й бригаді та загинув у 22 роки під час виконання бойового завдання. «Казав: "Мамо, хто, як не я". Загинув, коли йому було 22 роки. Залишився захищати родину, мене, нас усіх», — поділилася жінка.

Інна наголосила, що пам'ять про військових має жити не лише в їхніх сім'ях. «Треба, щоб воно було, щоб усі пам'ятали, цінували, знали, якою ціною все дістається. Це сум, горе, біль. Ми обов'язково маємо пам'ятати й передавати це нашим дітям, онукам, щоб пам'ять про них жила. Це біль усієї нашої нації», — сказала вона.