Росія атакувала Київ, Запоріжжя й Одесу вночі 17 вересня: різна зброя, різні цілі

У ніч на 17 вересня російські війська завдали ударів по трьох українських містах, застосувавши для кожного окремий тип озброєння. Експерт пояснив, чим керується ворог, обираючи балістику, крилаті ракети чи керовані авіабомби.
У ніч на 17 вересня Росія атакувала Київ, Запоріжжя та Одесу, причому для кожного міста обрала свій тип зброї. За даними моніторингових каналів, столицю обстрілювали балістикою, Запоріжжя — крилатими ракетами, а по Одесі били керованими авіабомбами типу «Бандероль».
У Києві внаслідок удару балістикою та дронами пошкоджено будинки одразу в чотирьох районах міста. Кількість постраждалих у столиці зросла до 18 осіб, на місцях влучань утворилися великі вирви.
Авіаційний експерт Богдан Долінце в ефірі телеканалу Київ 24 розповів, чим саме керується ворог, обираючи різні засоби ураження. За його словами, вибір залежить від наявного арсеналу та ефективності зброї в конкретних умовах.
Він пояснив логістику застосованих засобів — від пусків крилатих ракет із Каспію до використання гелікоптерів і винищувачів як носіїв керованих бомб. «Якщо говорити про крилаті ракети типу Калібр, то вони запускалися з Каспію. Якщо Бандеролі — то тут носії нам вже відомі — це гелікоптери Мі-8 або пілотована авіація, така як Су-35, Су-30. А якщо справа йде про балістику, то тут мова про запуск з північних регіонів — тобто Курщини-Брянщини і використання пускових установок типу Іскандер», — сказав Долінце.
За словами експерта, проти столиці ворог продовжує застосовувати саме балістику, оскільки розуміє наявність захисників комплексів Patriot. Щодо інших регіонів, які зазвичай не мають таких засобів ППО, росіяни намагаються використовувати менш дефіцитну і дешевшу зброю. «Проти столиці ворог продовжує застосовувати балістику, розуміючи, що ми можемо мати комплекси Patriot для її відбиття. Щодо інших регіонів, які як правило можуть не мати таких засобів, ворог намагається використовувати менш дефіцитні та менш дорогі засоби — такі як Бандеролі або навіть крилаті ракети типу Калібр», — пояснив Богдан Долінце.
Окрему увагу експерт приділив реактивним безпілотникам, які росіяни застосовують майже в кожній атаці. За його словами, ця тенденція, найімовірніше, збережеться, і кількість таких засобів ураження в наступних ударах зростатиме. Долінце зазначив, що ворог розуміє переваги реактивних ударних засобів, попри те що вони щонайменше вдвічі дорожчі за звичайні «Шахеди».
Він також пояснив, що чіткого розмежування класів цих систем досі немає. «Якщо ми говоримо про такі засоби, як Герань-5 або Бандероль, вони по своїх тактико-технічних характеристиках і зовнішньому вигляду ближче до крилатих ракет, і їх можна відносити до класу надлегких крилатих ракет. Якщо ж говорити про Герань-3 і Герань-4, то вони досі мають аеродинамічну форму звичайного ударного безпілотника, тому їх можна ближче віднести до баражуючих реактивних боєприпасів», — розповів Богдан Долінце.
Експерт наголосив, що це не зменшує небезпеки таких засобів — вони становлять однакову загрозу незалежно від швидкості польоту. Швидкість реактивних дронів сьогодні сягає від 400 до 650 км/год, і це не межа для цієї технології. «Варто очікувати, що тільки звичайними безпілотниками-перехоплювачами ми не зможемо протидіяти цим системам, ворог буде намагатися збільшувати швидкість. І вона досягне швидкості звичайних крилатих ракет, які мають порядка від 900 до 1000 км/год. Уже зараз потрібно працювати над створенням твердопаливних засобів перехоплення — надлегких ракет типу "земля-повітря" чи "повітря-повітря"», — додав Богдан Долінце.
Тим часом у Запоріжжі внаслідок ракетного удару по промислових об'єктах постраждали троє людей, а вибуховою хвилею у Шевченківському районі пошкоджено дев'ять багатоквартирних будинків. В Одесі постраждали шестеро людей, серед них двоє дітей, а найбільших руйнувань зазнав 19-поверховий житловий будинок.
У Києві «Київводоканал» повністю відновив водопостачання після нічної атаки, коли через обстріл частково призупинилося постачання води на лівому березі, а в кількох районах правого берега впав тиск.
Читайте також
Ще в розділі «Безпека»
- Атака дронів на центр Одеси: у багатоповерхівці утворилася велика діра, троє поранених
- Масована атака на Одещину: серед постраждалих — п'ятимісячне немовля
- В Одесі після атаки РФ заживили понад 177 тисяч осель: що відомо
- Як війна змінює обличчя Одеси: від стадіону до кладовища кораблів
- Вибух біля пляжу Ланжерон в Одесі та атаки БпЛА на Суми: ситуація на 17 серпня





