В одеському котокафе п'ятеро врятованих котів уже знайшли родини

Заклад засновниці Олени Смєшко відкрився в січні 2026 року. Спочатку тут мешкали четверо котів, урятованих у різних регіонах, зокрема на Донеччині. Нині більшість мешканців — тварини з Дружківки, яка потерпає від російських обстрілів. Загалом через кафе пройшло десятеро котів, і частина з них уже має домівки.

«З часу відкриття вже п'ятеро котиків знайшли родини. Котики проводжають одне одного: збираються навколо переноски, наче прощаються. Це дуже зворушливо, сумно і водночас радісно, тому що на місце котика, який поїхав у родину, ми можемо взяти іншого», — розповіла Олена Смєшко.

Одна з історій — знайомство відвідувачки Софії з кішкою Асею. Дівчина прийшла до кафе навесні, побачивши рекламу в соцмережах, і тварина одразу підійшла до неї. Згодом Софія забрала Асю додому, а її фото в закладі позначили наліпкою «Знайшла сім'ю».

«Завітала просто на каву, побачивши рекламу в соціальних мережах. Ася загалом дуже контактна кішка, але одразу прийшла до мене. Тоді і стало зрозуміло, що вона точно моя кішка», — поділилася Софія.

За понад пів року роботи в кафе побільшало зон, де тварини можуть сховатися від відвідувачів. Тут встановили додаткову огорожу та сітку, щоб коти не вибиралися у небезпечні місця чи на вулицю, а також облаштували будиночки й полиці для усамітнення. Змінилися й вікові обмеження для гостей: якщо в січні до закладу пускали з семи років, то тепер — з десяти.

«Котики — це не іграшки, у нас не контактний зоопарк, я постійно про це нагадую», — наголосила засновниця.

Окрему увагу приділяють психологічному стану тварин. Деяким котам, привезеним із прифронтових територій, потрібна тривала адаптація, і певний час вони приймають заспокійливі препарати. Найчастіше до кафе заходять молодь, студенти та родини з дітьми. Є й постійні відвідувачі — дехто сумує за власними улюбленцями, інші приходять відпочити. За словами Олени, заклад відвідували навіть гості з Америки та Італії.

Паралельно засновниця продовжує справу зооволонтерки Ольги Кузьменко, яка допомагала тваринам у Дружківці й загинула в липні під час годування. У місті, за словами Олени, досі залишаються близько 20 котів Ольги, які потребують допомоги.

«Я не називаю себе великою волонтеркою, але хочеться врятувати хоча б частину тих котиків, яких рятувала Ольга. Вона була для нас підтримкою і фундаментом цього кафе. Це дуже велика втрата», — розповіла вона.

Одна з урятованих Ольгою тварин — чорна кішка Чуча — живе в котокафе. Олена каже, що дуже прив'язалася до неї й віддавати не планує, як і котів Макара та Роксі.

На майбутнє засновниця планує розширення: хоче знайти приміщення з панорамними вікнами, щоб коти могли більше спостерігати за вулицею, а заклад — приймати більше врятованих тварин. Водночас для неї важливо, щоб кафе залишалося тимчасовим прихистком, а кожен кіт згодом отримав власний дім.

«Складно прощатися з котиками, тому що кожен котик западає в серце. Я їх люблю як своїх дітей, але я щаслива від того, що вони знаходять свою люблячу родину», — додала Олена Смєшко.