Різна зброя для різних міст: експерт пояснив логіку нічної атаки РФ

За даними моніторингових каналів, по столиці завдавали ударів балістикою та дронами, по Запоріжжю — крилатими ракетами, а по Одесі — керованими авіабомбами типу «Бандероль». Внаслідок атаки на Київ пошкоджено будинки одразу в чотирьох районах міста, постраждали 18 людей, на місцях обстрілів утворилися великі вирви.

Авіаційний експерт Богдан Долінце в ефірі телеканалу Київ 24 пояснив, що вибір засобів ураження залежить від наявного арсеналу та ефективності зброї в конкретних умовах. Він також розповів про логістику застосованих систем — від пусків крилатих ракет із Каспію до використання гелікоптерів і винищувачів як носіїв керованих бомб.

«Якщо говорити про крилаті ракети типу Калібр, то вони запускалися з Каспію. Якщо Бандеролі — то тут носії нам вже відомі — це гелікоптери Мі-8 або пілотована авіація, така як Су-35, Су-30. А якщо справа йде про балістику, то тут мова про запуск з північних регіонів - тобто Курщини-Брянщини і використання пускових установок типу Іскандер», — сказав Долінце.

За словами експерта, проти столиці ворог продовжує застосовувати балістику, оскільки розуміє, що тут можуть бути комплекси Patriot для її відбиття. Для регіонів, які зазвичай не мають таких засобів ППО, росіяни намагаються використовувати менш дефіцитну та дешевшу зброю.

«Проти столиці ворог продовжує застосовувати балістику, розуміючи, що ми можемо мати комплекси Patriot для її відбиття. Щодо інших регіонів, які як правило можуть не мати таких засобів, ворог намагається використовувати менш дефіцитні та менш дорогі засоби - такі як Бандеролі або навіть крилаті ракети типу Калібр», — пояснив Богдан Долінце.

Окрему увагу експерт приділив реактивним безпілотникам, які росіяни застосовують майже в кожній атаці. За його словами, ця тенденція, найімовірніше, збережеться, і кількість таких засобів ураження в наступних ударах зростатиме. Долінце зазначив, що ворог розуміє переваги реактивних ударних засобів, попри те що вони щонайменше вдвічі дорожчі за звичайні «Шахеди».

«Якщо ми говоримо про такі засоби, як Герань-5 або Бандероль, вони по своїх тактико-технічних характеристиках і зовнішньому вигляду ближче до крилатих ракет, і їх можна відносити до класу надлегких крилатих ракет. Якщо ж говорити про Герань-3 і Герань-4, то вони досі мають аеродинамічну форму звичайного ударного безпілотника, тому їх можна ближче віднести до баражуючих реактивних боєприпасів», — розповів Богдан Долінце.

Експерт наголосив, що це не зменшує небезпеки таких засобів — вони становлять однакову загрозу незалежно від швидкості польоту. Сьогодні швидкість реактивних дронів сягає від 400 до 650 км/год, і це не межа для цієї технології.

«Варто очікувати, що тільки звичайними безпілотниками-перехоплювачами ми не зможемо протидіяти цим системам, ворог буде намагатися збільшувати швидкість. І вона досягне швидкості звичайних крилатих ракет, які мають порядка від 900 до 1000 км/год. Уже зараз потрібно працювати над створенням твердопаливних засобів перехоплення - надлегких ракет типу «земля-повітря» чи «повітря-повітря», — додав Богдан Долінце.

Тим часом у постраждалих містах триває ліквідація наслідків. У Запоріжжі ракетний удар по промислових об'єктах травмував трьох людей, а вибухова хвиля в Шевченківському районі пошкодила дев'ять багатоквартирних будинків. В Одесі постраждали шестеро людей, серед них двоє дітей, а найбільших руйнувань зазнав 19-поверховий житловий будинок. У Києві після нічної атаки Київводоканал повністю відновив водопостачання: раніше через обстріл частково призупинилося постачання води на лівому березі, а в кількох районах правого берега впав тиск.