Удар по Новоросійську: як атака на порт вплине на зернову торгівлю та переговори

У ніч на порт Новоросійська було завдано комбінованого удару, внаслідок якого постраждали кілька важливих об'єктів. За даними аналізу пожеж, виявлено п'ять основних локацій ураження: зерновий термінал та елеватор залізничної станції, Новоросійський зерновий термінал, зерновий термінал КСК, база Чорноморського флоту РФ та позиція, де ймовірно розташовувався комплекс ППО.

Особливу увагу привертає той факт, що три з п'яти постраждалих об'єктів безпосередньо пов'язані з експортом зерна. Це ставить під загрозу значну частину російських потужностей з перевалки зерна. Зокрема, термінал НЗТ здатний перевантажувати до 7 мільйонів тонн на рік, а термінал КСК — до 11 мільйонів тонн. Загалом, пошкоджені потужності могли забезпечувати вивезення до 28 мільйонів тонн зерна щорічно.

Ситуація ускладнюється тим, що через дії Сил безпеки та оборони України судноплавство в Азовському морі практично зупинено. Це блокує роботу найбільшого вузла для вивезення зерна з РФ, який включає порти Ростова-на-Дону, Тамані, Азова та Єйська і має пропускну здатність до 36-37 мільйонів тонн на рік.

Аналітики підраховують, що понад 80 відсотків російських потужностей з перевалки зерна сьогодні не можуть бути задіяні для відвантаження на експорт. Це фактично зрівнює позиції сторін: Росія зупинила експорт зерна через порти Одеської області, а Україна поклала край експорту через російські порти на Чорному морі.

Такий розвиток подій може активізувати переговори щодо зернової угоди. Туреччина, яка виступає посередником, може спробувати перехопити частину вантажопотоків російського зерна через транскаспійський маршрут. Водночас Росія може спробувати перенаправити частину вантажів до грузинських портів, а Україна — наростити експорт через територію Молдови та румунські порти.

Втім, усі ці альтернативні маршрути мають обмежену пропускну здатність. За оцінками, ані Україна, ані Росія сьогодні не можуть реалізувати на зовнішніх ринках більше 20 відсотків свого врожаю. Це створює передумови для активних консультацій щодо відновлення зернової угоди, де Туреччина сподівається виступити ключовим посередником.

Водночас існує ризик, що переговори можуть зірватися. У такому разі Росія спробує максимально переорієнтувати свій експорт на ринок Китаю, витісняючи звідти Україну. Також можливе питання залізничного транзиту до портів Балтії через Білорусь, що могло б розблокувати експорт калійних добрив в обмін на зерно. Втім, такі домовленості потребуватимуть складних політичних рішень.

Подальший розвиток подій залежатиме від багатьох факторів, зокрема від готовності сторін до компромісів та позиції міжнародних посередників.