Антикризовий штаб: затягування війни загрожує сценарієм «мир через катастрофу»

Повномасштабна війна Росії проти України за наслідками не має аналогів від часів Другої світової — до такого висновку доходять міжнародні експерти. З другої половини 2026 року російські повітряні атаки дедалі виразніше набувають ознак цілеспрямованого знищення транспортної, логістичної, промислової та соціальної інфраструктури, а соціально-економічна, фінансова й демографічна криза поглиблюється.

За даними Антикризового штабу стійкості економіки, економіка демонструє ознаки стагнації. За перше півріччя 2026 року реальний ВВП не зріс (0,0%) порівняно з тим самим періодом минулого року, хоча держбюджет на 2026 рік розраховано на планове зростання +2,4%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами за січень–липень сягнуло $34 млрд (експорт — $24,1 млрд, імпорт — $58,1 млрд) проти $22,7 млрд за той самий період 2025 року. До 80% експорту становить сировина — аграрний та гірничо-металургійний сектори, що свідчить про деіндустріалізацію.

За перше півріччя 2026 року близько 37% видатків держбюджету профінансовано з міжнародних джерел. Державний борг зріс із $98 млрд у 2021 році до $214 млрд (104% ВВП) станом на 31 липня 2026 року, а за прогнозом МВФ до кінця року сягне $276 млрд (122% ВВП).

Наприкінці серпня 2026 року РФ фактично заблокувала роботу одеських портів — чорноморських транспортних коридорів, які давали близько 60% загального експорту, зокрема до 90% аграрного (58% валютної виручки). Якщо блокування морського експорту триватиме, з наявних 60 млн тонн зерна Україна зможе вивезти щонайбільше 28–30 млн тонн. Це загрожує не лише кризою в агросекторі, а й світовій продовольчій безпеці.

Стратегічний виклик — демографічна ситуація. Якщо 1991 року населення становило 51,9 млн, то 2026-го на підконтрольних Україні територіях, за експертними даними, проживає до 28 млн, із них 10 млн пенсіонерів та 3,5 млн людей з інвалідністю. За кордоном, за даними консульського обліку, перебуває близько 8,5 млн трудових мігрантів і біженців. За січень–червень 2026 року офіційно зареєстровано 73 292 новонароджених та 259 853 смерті (без бойових втрат) — смертність перевищує народжуваність у 3,5 раза. Середня тривалість життя чоловіків впала до 57 років. Розрив у соціальних стандартах із країнами Центральної та Східної Європи поглиблюється: мінімальна зарплата в Україні — 169 євро, у Польщі — 1119 євро; пенсії та середні зарплати відрізняються у 4–6 разів.

Особливу загрозу створює руйнування енергетичної та комунальної інфраструктури: знищено майже 90% об’єктів теплогенерації. Стійкість енергосистеми тримається на атомній генерації (близько 60–65% виробництва електроенергії) та імпорті з країн ЄС. Розрахункова потреба взимку — 16–17 ГВт, а за критичного сценарію (холод і масовані атаки) дефіцит може сягнути 7–8 ГВт, що створює передумови гуманітарної кризи в столиці та низці обласних центрів.

На думку Антикризового штабу, наведені показники підтверджують жорстку необхідність завершити «гарячу фазу» війни на збалансованих умовах — як для збереження життів, так і для перезавантаження державної влади конституційним шляхом через демократичні конкурентні вибори. Затягування, наголошують експерти, може призвести до трагічного варіанту «мир через катастрофу».

Штаб пропонує програму невідкладних спільних дій України за сприяння США, Європи та міжнародних партнерів з урахуванням переговорного процесу з РФ: у стислі терміни завершити «гарячу фазу» на основі спільних компромісів; створити в парламенті антикризову коаліцію з чіткими стратегічними цілями; сформувати коаліційний уряд перехідного періоду на засадах професіоналізму та нульової толерантності до корупції; затвердити відповідно до Конституції програму діяльності такого уряду; провести вибори органів законодавчої та виконавчої влади.

Серед принципових чинників на всіх етапах — підвищення інституційної спроможності державного управління, розвиток структурованого громадянського суспільства, чесний деполітизований діалог, спільне розуміння масштабів ризиків і готовність до складних непопулярних рішень.

В Антикризовому штабі стійкості економіки, що діє від початку повномасштабної агресії, беруть участь представники парламенту, уряду, національні об’єднання та асоціації бізнесу, інституції НАН України, територіальні громади, профспілки, ветеранські й молодіжні організації, об’єднання гуманітарного профілю. Залучені також незалежні експертні та аналітичні центри й міжнародні партнери. Штаб заявляє про готовність до співпраці на принципах консолідації зусиль суспільства та партнерів.