В Одесі археологи розкопали фундамент вежі фортеці Хаджибей

Археологічна експедиція на Приморському бульварі в Одесі принесла важливі результати: дослідникам вдалося виявити фундамент вежі фортеці Хаджибей. Про це повідомив ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету професор Андрій Красножон.

За словами науковця, фундаменти споруди збереглися майже без пошкоджень, вцілів навіть перший ряд стіни. Цікаво, що на історичних планах вежу зображували круглою, однак виявлений фундамент має багатокутну форму. Діаметр вежі сягав 8 метрів, а товщина стін — 2,5 метра. На кутовому перетині зафіксували канали дерев’яних армуючих балок, що характерно для середньовічних фортифікаційних споруд.

За результатами експедиції вперше за 240 років вдалося не лише точно локалізувати оборонний комплекс, а й визначити його справжні розміри, які досі викликали суперечки. Фортеця мала розміри 32×37 метрів, що за площею трохи більше за цитадель Аккерманської фортеці. Самі вежі були невисокими та порівняно невеликими. Прибудована батарея завширшки не перевищувала 12 метрів, що узгоджується з планом Лафітта-Клаве, однак її реальний контур не передано точно на жодному з історичних зображень. Бічні стіни батареї виявилися довшими, ніж на всіх відомих планах.

Замок збудували з руїн давньогрецької колонії Гавань Істріан, що розташовувалася поруч. Під час розкопок у завалах будівельного сміття з внутрішнього боку вежі знайшли уламки османської плінфи та «татарської» черепиці зі слідами розчину. Там же при фундаменті виявили срібну монету султана Абдул-Хаміда I 1785 року та елементи одягу, аналогічні тим, що торік знайшли в кладці фронтальної стіни батареї. Це свідчить про те, що вежу якщо й не збудували османи, то активно експлуатували у 18 столітті.

Із зовнішнього боку фундамент вежі перерізав господарську яму із золотоординським глеком другої половини 14 століття. Посудина походить із центральної частини сучасної Молдови. Як зазначив Красножон, ця яма є більш ранньою за походженням і визначає нижній поріг можливої дати будівництва замку.

«700 років тому на місці Приморського бульвару вирувало життя», — резюмував науковець.

Розкопки на Приморському бульварі біля пам’ятника Дюку поновили у червні 2025 року. Роботи ведуть студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Ушинського та співробітники Інституту археології НАН України.