Блокада портів Одеси: експортери можуть втрачати до $2 млрд щомісяця

За оцінками Національного банку України, логістичних компаній та галузевих експертів, повна блокада морських портів регіону може коштувати державі до $2 млрд щомісяця. Ця сума враховує як безповоротні втрати, так і вартість відкладеного експорту та додаткові логістичні витрати.

Національний банк прогнозує, що через ускладнення з морськими перевезеннями лише у другому півріччі 2026 року Україна може недоотримати приблизно $2,5 млрд експортної виручки. Частину цих постачань, ймовірно, вдасться перенести на перше півріччя 2027 року.

Аграрний сектор опинився серед найбільш вразливих. В Українському клубі аграрного бізнесу підрахували: якщо обмеження триватимуть три місяці, країна не зможе вивезти близько 9 млн тонн агропродукції на суму $1,9–2,8 млрд. За пів року блокади ці показники можуть зрости до 16 млн тонн і $3,5–5,2 млрд відповідно.

Альтернативні шляхи не здатні повністю замінити море. У червні через чорноморські порти проходило приблизно 90% експорту зернових, олійних культур і продуктів перероблення. Після посилення атак у липні частка впала до 80%. Порти Дунаю та сухопутні переходи мають обмежену пропускну спроможність і не можуть компенсувати такі обсяги.

Для металургів ситуація ще складніша — перевезення залізорудної сировини та металопродукції суходолом часто економічно невигідне. У компанії «Метінвест» зазначили, що її гірничо-збагачувальні підприємства приблизно на 75% орієнтовані на експорт. Одним із перших наслідків блокади стало припинення видобування на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті. На інших криворізьких ГЗК компанії видобування в серпні може скоротитися приблизно на 30% порівняно із середнім показником 2025 року, а обсяг залізничних перевезень продукції — зменшитися майже на 1,3 млн тонн.

Морські шляхи потрібні металургам і для імпорту: підприємства «Метінвесту» щомісяця мають завозити близько 230–250 тис. тонн коксівного вугілля. Додатковий тиск створюють скорочення квот Євросоюзу на українську сталь, витрати на механізм вуглецевого коригування CBAM та подорожчання залізничних перевезень. У таких умовах блокада може призвести не лише до логістичних проблем, а й до скорочення виробництва.

Експерти пропонують нарощувати потужності портів Ізмаїла й Рені, розвивати маршрути через Молдову та Румунію, залучати більше барж і буксирів, а також домовлятися про гарантовані потужності в порту Констанци. Серед інших заходів — розширення парку європейських вагонів і локомотивів, страхування воєнних ризиків, збереження доступу українських товарів до ринку ЄС та зниження вартості логістики.

Однак ці кроки можуть лише частково пом'якшити втрати. Повноцінної заміни глибоководним портам Великої Одеси вони не дадуть, тому ключовим завданням залишається відновлення безпечної роботи чорноморського коридору.