Чи можна було уникнути потопу в Одесі: уроки стихії

Увечері 30 вересня в Одесі пройшла злива, яка стала третьою за інтенсивністю за 130 років метеоспостережень. За добу випало 94 міліметри опадів. Більше було лише 5 серпня 2002 року (106 мм) та 20 липня 1902 року (103 мм).

Чи можна було повністю підготувати місто до такого удару стихії? Теоретично — так. Наприклад, у Токіо функціонує величезний підземний протипаводковий колектор розміром 177 на 78 метрів і заввишки 25 метрів, обладнаний насосами загальною потужністю 10 МВт. Вартість цієї споруди — близько 2 мільярдів доларів (приблизно 85 мільярдів гривень). Для порівняння: увесь бюджет розвитку Одеси становить близько 2 мільярдів гривень. Отже, облаштувати все місто за таким зразком в українських реаліях практично неможливо.

Проте, на думку фахівців, варто зосередитися на найпроблемніших ділянках — вулиці Балківській та Пересипі. Саме ці території найбільше страждають від злив. Там необхідно модернізувати систему водовідведення та встановити потужніші насоси. Неприпустимо, щоб через дощ одна частина міста виявлялася відрізаною від іншої.

Але головне, на що звертають увагу експерти, — це відсутність своєчасного попередження мешканців. Напередодні міська влада опублікувала таке повідомлення: «В Одесі хмарно з проясненнями. Помірний дощ, вдень значний». Це, м’яко кажучи, не відповідало реальній загрозі. Гідрометцентр, до речі, оголосив на 30 вересня перший рівень небезпеки.

Якби людей завчасно попередили про можливу катастрофу, можна було б перевести школи на дистанційне навчання, закрити дитсадки, медичні заклади та ЦНАПи, а також закликати мешканців не виходити з дому без нагальної потреби. Цього зроблено не було.

Наслідки негоди, ймовірно, доведеться ліквідовувати не один тиждень. Головний урок цієї катастрофи — потрібно не тільки вдосконалювати інфраструктуру, але й навчитися вчасно та чесно попереджати людей про небезпеку.