Двійнята Аня і Ваня знайшли родину в селі Гольма на Одещині

Вероніка й Андрій Чабаненки живуть у селі Гольма Одеської області. У них великий дім, де виховуються 14 дітей: восьмеро біологічних і шестеро прийомних. Коли старші діти почали виїжджати на навчання, подружжя вирішило відкрити дитячий будинок сімейного типу.

Про Аню і Ваню, яким тоді було близько чотирьох, родині розповіли у службі в справах дітей. Двійнята тимчасово жили в патронатній родині. Чабаненки поїхали знайомитися з ними — привезли подарунки, але розмови майже не вийшло: діти самі побігли обійматися.

Перші «мама» і «тато» прозвучали швидко, але звикання до нового дому тривало поступово. Аня і Ваня освоювали новий розпорядок, спільні вечері, домашні справи. Старші діти прийняли їх тепло — допомагали, брали на руки, підтримували. У родині не ділять дітей на «своїх» і «чужих».

Тепер двійнятам по сім. Вони ходять до школи, а кілька разів на тиждень їздять до міста на заняття з логопедом та в інклюзивно-ресурсний центр. Вероніка каже: дитина змінюється не за один день. Найкраще це видно, коли вона починає говорити про дім як про місце свого майбутнього.

У вихідні родина відпочиває разом — їздить до ставка, в місто на дитячі заходи, кіно чи цирк. У дітей є власні захоплення: хтось читає вірші, хтось танцює, хтось грає у футбол.

Дитячі будинки сімейного типу в Україні отримують державну соціальну допомогу, грошове забезпечення для батьків-вихователів і соціальний супровід. Громада також може допомагати з житлом чи облаштуванням простору.

Історія родини Чабаненків — частина проєкту «Стійкі сім’ї, стійке майбутнє», який реалізується за підтримки UNICEF. Його мета — розвивати сімейні форми виховання, щоб діти, які залишилися без батьківського піклування, могли зростати в безпечному сімейному середовищі, а не в інтернатах.