Мішка Япончик: історія одеського бандита, який загинув у 27 років

Історія Мішки Япончика — це історія про те, як молодий палітурник із бідної єврейської родини став ватажком найзухвалішої банди Одеси. Народився він у 1891 році, а вже у 1905-му, після смерті батька, приєднався до анархістів-терористів і був засуджений за вбивство поліцмейстера. На волі він зібрав велике угруповання, яке промишляло пограбуваннями по всьому місту.

Своє прізвисько Япончик отримав через характерний розріз очей, а славу — за напади на Румунський ігровий клуб, магазин Гольдштейна та цукрозаводчика Гепнера. Згодом він заснував Єврейську революційну дружину самооборони, яка нібито мала захищати людей від погромів. У 1917 році його люди влаштували вибух на Дерибасівській, аби припинити самосуди над бандитами, а згодом захопили публічний дім на Дворянській, зробивши його своїм штабом.

У 1918 році Япончик разом із більшовиками та анархістами брав участь у вуличних боях, напав на поліційне бюро та знищив картотеку на 16 тисяч в'язнів. Він також організував напад на Одеську тюрму, звідки втекло багато ув'язнених. Наступного року бандит почав займатися викраденнями людей і рекетом — підприємців, які відмовлялися платити, вбивали.

У 1919-му Япончик пішов на співпрацю з більшовиками. Він командував бронепоїздом, який діяв проти військ отамана Григор'єва, а згодом створив загін, що став 54-м радянським полком імені Леніна. До нього увійшли кримінальники, анархісти та студенти. Полк відправили воювати проти УНР, але дезертирство почалося ще до фронту — з 2202 бійців залишилося лише 704.

Спершу загін Япончика провів успішну атаку, але згодом червоноармійці зазнали поразки й почали тікати. Сам Мішка при спробі повернутися в Одесу потрапив у засідку чекістів у Вознесенську. Його вбив військовий комісар Никифор Урсулов, якого за це відзначили орденом Червоного Прапора. На той момент Япончику було лише 27 років.

У 2004 році віце-мер Вознесенська Василь Федоров запропонував встановити бандиту пам'ятник. Граніт привезли з Олександрівського кар'єру, а на табличці написали, що тут похований «король одеських біндюжників» і командир 54-го полку. Встановлення меморіалу викликало обурення через злочини Япончика. Згодом з таблички прибрали згадку про Леніна, а у 2012 році дошку пошкодили невідомі. Її відновили вже без портрета. Сьогодні пам'ятник виглядає як звичайна гранітна брила, оточена камінням.