Одеса, Київ та Кривий Ріг: як міста готуються до можливих ударів по енергосистемі

Українські міста готуються до опалювального сезону, який може стати найскладнішим за час повномасштабної війни. За даними аналітиків, найбільш вразливими до нових атак на енергетику можуть бути Київ, Одеса та Кривий Ріг.

Основна загроза, за оцінками експертів, пов'язана з можливими ударами по ключових підстанціях «Укренерго» — таких об'єктів нараховують близько 140. Навіть якщо генерація електроенергії буде достатньою, без справної мережевої інфраструктури доставити її споживачам не вдасться.

Для Одеси, як і для Києва та Кривого Рогу, ризик полягає в тому, що пошкодження кількох критичних вузлів може спричинити ланцюгову реакцію. Знеструмлення здатне паралізувати роботу водопроводів, каналізаційних систем та централізованого опалення. Таким чином, один удар може вивести з ладу одразу кілька систем життєзабезпечення великого міста.

Особливе занепокоєння викликає ситуація навколо Києва: частина підстанцій не має повноцінного резервування, а лінії, якими столиця отримує електроенергію від атомних станцій, також залишаються вразливими.

В Одесі та інших великих містах триває підготовка до холодів. Енергетики замінюють застарілі кабелі на потужніші, здатні витримувати різке зростання навантаження. Минулої зими, після ударів по тепловій інфраструктурі, мешканці масово вмикали електричні обігрівачі, що створювало додатковий тиск на мережі. Через це сотні будинків могли лишатися без тепла та світла тривалий час.

Цього року підготовка йде активніше. Програма зміцнення енергетичної інфраструктури виконана приблизно наполовину, причому з випередженням графіка. Зокрема, фахівці вже захистили сітками та армованим бетоном близько двадцяти трансформаторів напругою 110 кВ, які раніше не мали укриття. Водночас великі теплоелектроцентралі захистити повністю значно складніше через їхні розміри.

Очікується, що Україна увійде в зиму із запасами газу близько 14 мільярдів кубометрів та резервом генеруючих потужностей. До захисту об'єктів від безпілотників планують залучати й приватні структури ППО.

Водночас можливості для атак також зростають. Виробництво балістичних ракет у Росії сягнуло приблизно 100 одиниць на місяць, а постачання західних ракет-перехоплювачів скоротилося. Окремим викликом стали реактивні безпілотники, які стали дешевшими завдяки використанню 3D-друку для виготовлення турбін — їхня вартість оцінюється у 50–70 тисяч доларів. Під час останніх атак комбінація винищувачів, ПЗРК та зенітних гармат дозволяла збивати близько 30% таких дронів.

Підготовка до зими залишається одним із головних пріоритетів держави. Для мешканців Одеси це означає, що варто бути готовими до можливих перебоїв з електро- та водопостачанням, але влада та енергетики роблять усе можливе, аби пом'якшити наслідки.