Світовий ринок зерна шукає заміну чорноморським портам

Чорноморський регіон залишається одним із ключових джерел пшениці для світу: Росія та Україна разом забезпечують понад чверть глобальної торгівлі цією культурою. Через загострення бойових дій термінали, портові потужності та судноплавні маршрути регіону дедалі більше страждають, і це вже змінює поведінку покупців на Близькому Сході, в Африці та Азії.

За оцінкою дослідницької компанії SovEcon, у липні–вересні сукупний експорт пшениці з Росії та України може скласти близько половини від торішнього показника за той самий період. Обидві країни також відіграють помітну роль на світовому ринку соняшникової олії та кукурудзи.

Для України ситуація ускладнюється стартом нового сезону збору врожаю. У серпні експорт аграрної продукції впав до найнижчого рівня з квітня 2022 року, що пов'язано зі скороченням можливостей відправляти вантажі через чорноморські порти. Одеські порти зазвичай давали близько 90% українського експорту зерна, тож частину вантажів намагаються переорієнтувати на Дунай, Румунію та інші європейські маршрути.

Проблема не лише в логістиці. Новий урожай надходить на елеватори, а вивезення залишається повільнішим за звичні темпи, і зерносховища можуть заповнитися вже на початку листопада. Частині аграріїв доводиться зберігати врожай у пластикових рукавах. Біля українських дунайських портів накопичилася черга приблизно з 80 суден, а автомобільні та залізничні маршрути не можуть повністю замінити морський експорт: через залізничні переходи до країн ЄС нині можуть проходити близько 180 зернових вагонів на добу – приблизно 10 тис. тонн продукції.

Імпортери вже реагують на перебої. Покупці звертаються до Франції, Румунії, Аргентини, країн Балтії, США та Австралії. Франція відправила до Судану першу за 18 років партію пшениці, Лівія почала закуповувати зерно через французький порт Руан після понад десятирічної перерви, а Туреччина та ОАЕ шукають додаткові можливості в Балтії. Бангладеш переорієнтовується на Румунію та Аргентину й купує невеликі партії індійської пшениці після скасування заборони на її експорт у Нью-Делі.

«Попит надзвичайно високий. Нам доводиться обмежувати частину замовлень, тому що ми фізично не можемо компенсувати такі обсяги пшениці», – розповів представник однієї з найбільших зернових компаній Австралії Вільям Рід.

Швидко замінити чорноморське зерно складно: інші регіони мають власні проблеми з урожаєм, а сухопутні перевезення часто дорожчі за морські. Посуха вже вплинула на врожай пшениці та кукурудзи у США, а європейські посіви постраждали від хвиль спеки.

Складнощі виникли й у російського експорту. Москва намагається перенаправляти зерно через Балтійське та Каспійське моря і використовувати далекосхідні порти, а окремі термінали в Балтійському та арктичному портах пристосовують для перевалки. За даними Reuters, російський експорт зерна у липні–серпні скоротився на 31% у річному вимірі, а у вересні може впасти приблизно наполовину. Обхідні шляхи недешеві: доставка залізницею на тисячі кілометрів збільшує витрати. Додатковим фактором стали страхові витрати – лондонський страховий ринок розширив зону підвищеного воєнного ризику на все Чорне море.

Одним із найуразливіших покупців залишається Єгипет, найбільший імпортер пшениці у світі. За даними Bloomberg, країна близько місяця не отримувала чорноморського зерна, хоча на Росію та Україну разом припадає приблизно половина єгипетського імпорту. Значна частина населення користується програмою субсидованого хліба, тож подорожчання сировини тисне на державні фінанси. Представник єгипетської зернової галузі зазначив, що обмеження поставок уже призвело до зростання вартості борошна, але цьогорічний урожай був достатнім, і запасів для субсидованого хліба має вистачити до лютого. Президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі закликав забезпечити стабільні поставки з Росії та України, а президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган наголосив на необхідності вирішити проблему, оскільки збитки зростають.

Продовольча інфляція поки залишається відносно стриманою, але тиск на ціни може посилитися наприкінці року. До проблем Чорного моря додаються високі ціни на паливо та добрива, погодні ризики у США та Європі й очікування сильного Ель-Ніньйо.

«Ми стикаємося з кількома шоками одночасно», – сказала експертка Центру стратегічних та міжнародних досліджень Кейтлін Велш.

Окремий ризик – майбутній урожай: російські та українські аграрії вже сіють пшеницю на наступний сезон, але перші дані свідчать про скорочення посівних площ, що може позначитися на світовій пропозиції у 2027 році. Ціни на пшеницю у вересні знижувалися на очікуваннях можливого мирного врегулювання, яке дозволило б відновити чорноморські перевезення, втім Bloomberg Intelligence вважає, що ринок може недооцінювати ризики для майбутніх поставок. Навіть можливе відновлення судноплавства не поверне інфраструктуру до попереднього стану миттєво: за оцінкою Bloomberg, пошкоджену портову інфраструктуру доведеться відновлювати місяцями або навіть роками. 17 вересня Туреччина запропонувала Україні та Росії відновити механізм безпечного судноплавства в Чорному морі, передавши сторонам проєкт домовленостей на основі досвіду роботи «зернового коридору».