Експорт зерна з України впав на 75%: аграрії просять допомоги

Українські аграрії переживають один із найскладніших періодів від початку повномасштабної війни. Через масовані обстріли портової інфраструктури та цивільних суден з боку Росії експорт зерна в перші два тижні серпня 2026 року впав на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це призвело до різкого зниження внутрішніх цін на сільськогосподарську продукцію — у багатьох випадках вони опустилися нижче собівартості.

Аграрний сектор формує близько 60% експортних доходів країни, а близько 90% зерна відправляється на зовнішні ринки саме через Чорне море. За даними Адміністрації морських портів України, Росія здійснила понад 70 атак на портову інфраструктуру та 62 удари по суднах. Москва заявляє, що цілить лише у військові об'єкти, однак наслідки для цивільного експорту виявилися катастрофічними.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук наголошує на глобальних ризиках. "Україна постачає близько 6% світового виробництва пшениці та близько 11% кукурудзи", — зазначив він. За його словами, затримки з поставками можуть створити загрозу голоду в окремих країнах Африки та Близького Сходу, які критично залежать від українського зерна.

Цьогоріч Україна очікує зібрати близько 60 млн тонн зерна — майже стільки ж, як минулого року. Однак фермери вже побоюються за наступний сезон: без експортної виручки вони не зможуть профінансувати закупівлю пального, виплатити зарплати та підготуватися до сівби озимих. За оцінками аналітиків, прибуток аграрії отримують фактично лише від експорту пшениці, решта культур уже не покриває виробничих витрат.

Ситуацію ускладнює брак місць для зберігання. Міністерство аграрної політики оцінює можливий дефіцит потужностей у 11 млн тонн. Українська влада звернулася до партнерів із проханням надати спеціальні мішки для тимчасового зберігання зерна безпосередньо в господарствах.

Альтернативні маршрути експорту зараз знайти складніше, ніж у 2022 році. Економіст Київської школи економіки Олег Нів'євський зазначає, що відносини з Польщею погіршилися через протести місцевих фермерів, а жорсткіший торговельний режим ЄС, низький рівень води в Дунаї та російські удари по залізниці додатково обмежують можливості. "Україна повинна бути готова до того, що економічні наслідки блокади портів можуть бути не менш серйозними, або навіть гіршими, ніж минулого разу", — попередив він.

Національний банк прогнозує, що до кінця року країна може недоотримати близько 2,5 млрд доларів валютної виручки через блокаду. Всеукраїнська аграрна рада оцінює додаткові втрати фермерів ще приблизно у 3 млрд доларів через подорожчання логістики. Загальні воєнні втрати аграрного сектору з 2022 року вже перевищили 90 млрд доларів, а площа оброблюваних земель скоротилася майже на чверть.

Уряд уже запровадив екстрений пакет підтримки: розширення державних кредитних програм, спрощення вимог до позичальників і зниження ставок за кредитами на оборотний капітал. Втім, на місцях аграрії кажуть, що цього недостатньо, і попереджають: без додаткової допомоги затяжна криза може призвести до скорочення виробництва вже наступного року.