Чому Іран відмовився від удару по українському порту: думка аналітиків

За даними західних ЗМІ, Тегеран серйозно обговорював можливість балістичного удару по українському чорноморському порту після атаки на іранське судно в Каспійському морі. Розглядався конкретний сценарій із малим боєзарядом, однак зрештою від плану відмовилися.

Причини, як з'ясувалося, були не лише у страху перед українською відповіддю. Моніторинг іранських медіа показує, що в Тегерані переважили прагматичні міркування.

По-перше, Каспій під санкціями став для Ірану чи не єдиною робочою торговою артерією. Мілітаризувати це море означало б шкодити власній економіці. По-друге, ракета до України мала б пролетіти від 1700 до 2500 км, зачіпаючи турецьке небо та потребуючи згоди Росії. Це створювало ризик втягнути НАТО, що переважувало будь-яку символічну вигоду.

Іранські аналітики, зокрема Маз'яр Агазаде з видання "Аср-е Іран", попереджали, що відповідь відкриє "марний і виснажливий новий фронт", де Іран зазнає більших втрат, ніж Україна. Алі Голхакі, близький до спікера парламенту, застерігав, щоб удар не об'єднав проти Ірану США та Європу. Мохсен Рейхані вказував на технічну неможливість удару без згоди Росії.

Вирішальним виявився економічний аргумент. Депутат меджлісу Ахмад Бахшаєш Ардестані прямо казав: критично важливі товари надходять до Ірану саме каспійським маршрутом через співпрацю з Росією. Підривати цю артерію заради символічної відповіді — розкіш, яку Тегеран не може собі дозволити.

Показово, що вже за кілька годин після стриманості щодо України Іран завдав ракетного удару по американських об'єктах. Це свідчить: держава методично прораховує свої кроки, і Україна не входить до переліку її пріоритетів.

Отже, рішення Тегерана — не вияв слабкості, а холодний розрахунок. Україна стала величиною, яку регіональні гравці змушені враховувати, але політичні процеси не варто спрощувати до примітивних сюжетів.