Обміління Дунаю: як критичний рівень води впливає на економіку Одещини та України

Через блокування Росією чорноморських портів Одещини судноплавство на Дунаї знову стало одним із ключових для підтримки української економіки. Однак цьогоріч рівень води в річці впав до критичних позначок, яких не бачили десятиліттями. У Румунії на початку серпня зафіксували наближення до історичного мінімуму 1985 року, а в Сербії — до найнижчого рівня з 1909 року.

Для України Дунай є важливою транспортною артерією, особливо в умовах блокади портів Великої Одеси. Через дунайські порти — Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ — за кордон вивозять аграрну та металургійну продукцію, а також імпортують пальне. У 2022 році через ці порти перевалили близько 16,5 мільйона тонн вантажів, а в 2023-му — рекордні 29 мільйонів тонн. Однак у 2025 році обсяги впали до близько 9 мільйонів тонн, оскільки стала доступною ефективніша морська логістика.

Нинішнє маловоддя створює серйозні проблеми. Наприкінці липня витрата води на вході Дунаю до Румунії була нижчою за середній рівень на 64–65%, а фактичні глибини на окремих ділянках скоротилися до 1,5–1,7 метра. Як пояснює аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка, через це баржі втрачають 30–60% звичайної вантажопідйомності. Той самий обсяг зерна доводиться розподіляти між більшою кількістю суден, зростає час обороту флоту та виникають черги.

Відповідно дорожчає й логістика. У липні альтернативні маршрути вимагали близько 40 доларів додаткових витрат на тонну порівняно зі звичайним експортом через глибоководні порти. На початку серпня ця цифра зросла до 45–50 доларів. Як зазначає Гопка, для культур із низькою ціною — кукурудзи та фуражної пшениці — така логістика може поглинути значну частину або навіть усю маржу виробника.

Під тиском опинився й малий агробізнес: зменшення відвантажень призвело до падіння цін на агропродукцію всередині країни, а експортна логістика подорожчала. Усе це відбувається в розпал збиральної кампанії та на тлі високих перехідних залишків із минулого року. Для підтримки аграріїв уряд анонсував зміни до програми «Доступні кредити 5–7–9%». Прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що агробізнес зможе залучати пільгові кредити для поповнення обігових коштів. Загальний розмір кредитних можливостей — до 80 мільярдів гривень.

Серйозні проблеми має й металургія. За оцінкою GMK Center, криза 2026 року для галузі є більш руйнівною, ніж у 2022 році. На морський коридор у першому півріччі припало 50% експорту сталі, 95% експорту чавуну та 50% експорту залізної руди. Через перебої з експортом уже зупинили виробництво на Полтавському ГЗК (Ferrexpo) та Південному ГЗК (група «Метінвест»). Президент об'єднання «Укрметалургпром» Олександр Каленков зазначає, що доступ до моря є ключовим фактором виживання галузі, а нинішня проблема з експортом більша, ніж у 2022–2023 роках. За прогнозом аналітика GMK Center Андрія Тарасенка, прямі втрати металургії можуть становити 150–200 мільйонів доларів на місяць.

Маловоддя на Дунаї впливає й на енергетику сусідніх країн. В Угорщині на АЕС «Пакш», яка покриває майже половину потреб країни, працює лише один із чотирьох реакторів. У Румунії на АЕС «Чернавода» довелося зупинити один реактор, а для підтримки роботи іншого вдавалися до екстрених заходів — підриву скелі та затоплення барж для зміни течії. Як пояснює експерт з енергетики Володимир Омельченко, Україна нині експортує електроенергію до Румунії та Угорщини вдень, коли багато сонця, а ввечері імпортує її. Однак через дефіцит потужності в сусідніх країнах імпорт коштує дорожче.

Не оминули проблеми й паливний ринок. Експерт Сергій Куюн розповідає, що через низький рівень води баржі можуть приймати лише 20–30% звичайного обсягу пального. Якщо раніше судна перевозили Дунаєм по 4 тисячі тонн, тепер ця цифра скорочується до 1–2 тисяч тонн. Відтак для доставки того самого обсягу пального потрібно більше рейсів і витрат.

Обміління Дунаю суттєво обмежило можливості альтернативної логістики в умовах блокади портів Великої Одеси. Низька вантажність барж здорожчує перевезення та зменшує їхні обсяги. Для ключових галузей української економіки втрата морського коридору є критичною проблемою, і навіть за оптимістичних сценаріїв дунайські, залізничні й автомобільні маршрути можуть забезпечити максимум 45–50% річного експорту агропродукції.