Російський флот четвертий місяць не виходить у море: що це означає для Одеси

Протягом усього літа російські бойові кораблі жодного разу не виходили з пунктів базування — така ситуація триває вже четвертий місяць. Про це розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук в етері телемарафону «Ми — Україна».

За його словами, навіть поодинокі застосування, які траплялися від одного до трьох разів на місяць, відбувалися безпосередньо з гаваней. Виводити кораблі у відкрите море росіяни наразі не наважуються.

Попри це, у Росії залишаються платформи для запуску крилатих ракет. Як зазначив Дмитро Плетенчук, ідеться щонайменше про два підводні човни типу «Варшав'янка» та два малі ракетні кораблі проєкту «Буян-М».

«Давайте рахувати, що у них мінімум два підводних човни залишаються — "Варшав'янки", і два надводних кораблі проєкту "Буян-М". Це малі ракетні кораблі. Максимальний сумарний залп до 32 може доходити», — сказав речник ВМС.

Водночас таку кількість носіїв росіяни зазвичай не залучають одночасно. Активність підводних човнів, за словами Дмитра Плетенчука, практично зведена нанівець, адже для запусків їм потрібно виходити в море.

Проблеми РФ не обмежуються військовим флотом. Рух цивільних суден до російських портів Чорного та Азовського морів суттєво скоротився, а судна, які мали туди прямувати, накопичуються в Мармуровому морі. Ситуація триває вже не перший тиждень, і місць для якірної стоянки стає дедалі менше.

«Ті судна, які йшли в порти на Азові і в Чорному морі російські, у кого були вказані такі координати кінцеві, вони зараз накопичуються в Мармуровому морі. Це не перший вже відбувається тиждень», — пояснив Дмитро Плетенчук.

Заходи суден до російських портів залишаються поодинокими, а обсяги експорту через чорноморські порти РФ впали в рази. Не відновили й поромне сполучення між територією Росії та окупованим Кримом.

«Якщо брати морську логістику, інформації щодо відновлення роботи поромного сполучення наразі не надходило. Ймовірніше за все, досі цей спосіб перевезення морської логістики відсутній», — сказав речник ВМС.

Частину навантаження взяв на себе Кримський міст, однак російські військові не ризикують повноцінно використовувати його для небезпечних і великогабаритних вантажів — зокрема броньованої техніки та значних обсягів пального.

Інша ситуація з російською авіацією: літаки на аеродромах окупованого Криму нині експлуатуються у штатному режимі, а під час окремих атак до них долучаються літаки з інших російських пунктів базування. Раніше через удари по морській логістиці кількість вильотів із Криму суттєво скорочувалася — в окремі дні замість кількох десятків фіксували лише одиниці.

Тож для Одеси та інших портових міст півдня ситуація залишається подвійною: з одного боку, вихід російських кораблів у море фактично припинився, з іншого — носії ракет у РФ ще є, а її авіація в Криму працює у звичному режимі. Це означає, що загроза ракетних ударів зберігається, і пильність втрачати зарано.