Атаки на порти та склади: як це вплине на економіку Одещини

Наприкінці липня Росія активізувала атаки на українські порти, що призвело до призупинення їх роботи та вже позначилося на зовнішній торгівлі. За даними Державної митної служби, у липні експорт товарів скоротився до 3,1 млрд доларів проти 3,5 млрд у червні.

За повідомленням брокерської компанії Spike Brokers, на початку серпня відвантаження зернових залізницею до портів Великої Одеси фактично зупинилося. Обсяг зернового експорту через порти скоротився до 40,8 тис. тонн — це на 84,3% менше порівняно з аналогічним періодом липня.

Блокування портів також вдарило по металургії. Компанія Ferrexpo, яка володіє Полтавським та Єристівським гірничо-збагачувальними комбінатами, спочатку призупинила експорт Чорним морем, а згодом оголосила про повну зупинку діяльності в Україні через блокаду.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що наслідки ударів по портах і складах формуються по-різному. Порти впливають на державу та валютну виручку, створюючи тиск на валютний ринок. Зерно та агропродукція, які не вдалося відправити на експорт, залишаються на внутрішньому ринку, що стримує зростання цін на них. Втрати виручки експерт оцінює від 25 до 75 млн доларів на день, що становить близько 1% ВВП.

Окрема проблема — відсутність складських місць для зберігання зерна. Крім того, Росія обстрілювала переходи на Дунайські порти, зокрема на Констанцу через Румунію. Шевчишин наголошує, що якщо аграрії можуть відправляти зерно на внутрішню переробку, то металургам доведеться зупиняти виробництво або працювати на склад.

Удари по складах ритейлерів додали проблем. На Київщині знищено складський комплекс ROZETKA, який не підлягає відновленню, зруйновано два логістичні комплекси «Епіцентру», склад Liqui Moly та приміщення Bosch Ukraine. 5 серпня окупанти поцілили по складах мережі «Сільпо», що вже відчувається у супермаркетах через відсутність деякої продукції.

За словами експерта, бізнесу доведеться формувати нову логістичну модель та шукати менші складські приміщення. Рівень вакантності складської нерухомості в Києві знизився до 2,5%, а наявна пропозиція не задовольняє попит на великі площі. Державні складські приміщення потребують додаткових інвестицій, а страхові виплати не покривають усі збитки.

Шевчишин прогнозує зростання цін на деякі групи товарів на 5–10% до відновлення ринку. Водночас він зазначає, що це не катастрофа: не буде акційних товарів та продукції преміального класу, на яку був невеликий попит.