«У мене манікюр, тому ніяких городів»: одеситка знайшла себе в садівництві

Жителька Одеси Світлана зізнається: раніше вона й чути не хотіла про роботу на землі. «У мене манікюр, тому ніяких городів і приватного будинку!» — пригадує жінка свої слова чоловікові, який давно мріяв про власне подвір’я. Вона погодилася на переїзд лише заради родини, але була переконана, що грядки — не для неї.

Усе змінилося з початком повномасштабного вторгнення. «Коли почалася війна, я була два тижні в депресії. Потім вилізла десь у березні до городу і почала просто бур'ян рвати. Через деякий час відчула, що мені легко. Отак усе і почалося», — розповідає Світлана.

Поступово звичайний догляд за ділянкою перетворився на захоплення. Сьогодні в саду одеситки ростуть не лише звичні овочі, а й хурма, інжир, кілька сортів лохини, зокрема рожева. Жінка любить експериментувати з рослинами та самостійно проєктує теплиці й навіси, використовуючи інженерні знання, отримані під час навчання та роботи.

«Було багато критики, що вони у мене полетять. Але люди ж не знають, що я інженер. Як вони полетять, якщо арматура заглиблена в землю на 70 сантиметрів?» — пояснює Світлана, яка за освітою інженер-економіст і правознавець.

У 2024 році за пропозицією подруги жінка почала вести Instagram-блог про своє господарство. Спочатку вона сумнівалася, бо не має профільної аграрної освіти. Але підписники не лише цікавляться рослинами, а й пишуть, що її відео допомагають підняти настрій.

Донька Світлани Валерія розповіла, що захоплення матері поступово переростає в сімейний бізнес. Нині родина думає зосередитися на вирощуванні та продажу батату.

На ділянці також ростуть хвойні дерева, троянди, клематиси, барбариси та лілії, серед яких є двометрові сорти. Органічні відходи Світлана переробляє в компостері на добрива.

«Якщо я бачу результат своєї праці, якщо зробила те, що хотіла, — це кульмінація цієї насолоди. Я йду втомлена, але щаслива», — підсумовує жінка.