Через атаки РФ в Одесі зупинився морський експорт: що це означає для українців

Від початку липня російська армія посилила атаки на портову інфраструктуру та цивільне судноплавство в Чорному морі. Під удари дронів і ракет потрапило близько трьох десятків суховантажів, є загиблі моряки. Найтяжчим став обстріл судна GOLDEN LEO з українським зерном 19 липня, який забрав життя десятьох членів екіпажу. Після цього судновласники почали масово відмовлятися від рейсів в українські порти.

Страхові премії різко зросли, а найбільший контейнерний оператор Maersk тимчасово згорнув роботу в регіоні. Голова Одеської ОВА Олег Кіпер підтвердив, що експорт морем фактично зупинився. Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається заблокувати «зерновий коридор». Водночас міністр аграрної політики Тарас Висоцький зауважив, що про повну блокаду говорити зарано, але захід суден призупинено через рішення судновласників.

Росіяни також уперше за тривалий час завдали системних ударів по дунайських портах Ізмаїл та Рені, тобто під прицілом опинився й запасний маршрут експорту.

Море — критично важливе для української економіки. До повномасштабного вторгнення через чорноморські порти йшло до 94% агроекспорту. Після відновлення безпеки судноплавства власними силами у 2023–2024 роках порти Одещини станом на початок 2026-го забезпечували 89% усього експорту зернових, олійних культур і продуктів їх переробки. У першому півріччі 2026 року українські морські порти обробили 42,4 млн тонн вантажів, а загалом із вересня 2023-го морським коридором перевезено понад 200 млн тонн.

Агросектор — одне з головних джерел валютних надходжень. За прогнозами, Україна мала експортувати 16–17 млн тонн пшениці та близько 26 млн тонн кукурудзи. Тепер ці плани під загрозою. За оцінками трейдерів, призупинення заходу суден може призвести до мільярдних втрат. Частину вантажів можна переорієнтувати через дунайські порти та залізницю, але вони не здатні повністю замінити чорноморський експорт.

«Український аграрний сектор опинився у критичній точці. Через посилення безпекових ризиків судна фактично припинили заходити до морських портів. Попри відсутність офіційного оголошення про закриття коридору, експорт зерна морем майже зупинився. Проблема виникла у найбільш невдалий момент — саме тоді, коли країна входить у пік жнив і на ринок надходять рекордні обсяги нового врожаю», — зазначив зерновий брокер Володимир Левковський.

Міністр Висоцький наголосив, що ситуація стане критичною, якщо тенденція збережеться на кілька місяців, а кілька днів чи тижнів можна почекати з відвантаженням. Він порадив аграріям, які можуть почекати, не поспішати з продажем зерна.

Теоретично Україна може знову відкрити море власними силами, як це вже робила у 2023–2024 роках, знищуючи російські кораблі та розміновуючи води. Головне питання — чи вдасться відновити довіру судновласників і страховиків після серії смертельних ударів. Речник ВМС України Дмитро Плетенчук запевнив, що робота над відновленням пропускної здатності коридору триває.

Експерти пропонують посилити міжнародну присутність у Чорному морі, зокрема створити багатонаціональні сили з розмінування та патрулювання. Румунія, Болгарія і Туреччина вже розширюють спільну протимінну групу, а ЄС у 2025 році представив Стратегію для Чорноморського регіону зі створенням Морського безпекового хабу. Однак це довгострокові заходи. Україна звернулася до Радбезу ООН із проханням скликати термінове засідання через атаки на цивільні судна.

Альтернативні маршрути — дунайські порти та західні сухопутні переходи — мають обмежену пропускну спроможність. Дунай цього літа обмілів, ставки фрахту барж зросли вдвічі, а румунський порт Констанца не має безмежних потужностей. Крім того, переорієнтація на польський кордон ризикує повторити блокаду 2023–2024 років, коли польські фермери та перевізники перекрили пункти пропуску.

«Зараз ситуація стає критичною в тому плані, що Росія вирішила бити по суднах, які заходять в українські порти. І тепер ми змушені будемо переорієнтовувати свій вантажопотік, як і в 2022, на сухопутні коридори. Але зараз ситуація дещо інша, ніж це було чотири роки тому. Головна відмінність — потенційні конфлікти, перш за все, з Польщею і спроби перекриття кордонів фермерами, які цього разу буде набагато легше організувати», — зазначив політолог Вадим Денисенко.

Наслідки зупинки морського експорту відчують усі українці. Менше валютних надходжень — менше коштів на армію, соціальні виплати та відновлення, більший тиск на курс гривні. Дорожча логістика призведе до зростання цін на товари та послуги, а держава стане ще більш залежною від міжнародної фінансової допомоги.