Складська нерухомість в Україні: дефіцит якісних площ та нові виклики для бізнесу
Ринок складської логістики в Україні потерпає від браку сучасних приміщень класу А, а вакантність у ключових регіонах впала до критичного рівня. Бізнес змушений шукати нові рішення для зберігання товарів та оптимізації витрат.
Український ринок складської нерухомості переживає складні часи. Через системний дефіцит сучасних об'єктів класу А та зниження пропозиції у великих логістичних хабах, компанії стикаються з новими викликами. За даними аналітичних досліджень, рівень вакантності якісних складських площ у Київському регіоні впав до менш ніж 2%, а у Львівському – до 3–4,5%.
Експерти радять бізнесу диверсифікувати зберігання товарів, розміщуючи їх на додаткових складах у Києві, Одесі, Львові чи Ужгороді. Окрему увагу варто приділити портовим логістичним вузлам Одеси та Чорноморська, де можна скористатися страхуванням воєнних ризиків.
Головною проблемою наявного складського фонду є його моральна застарілість. Сучасний e-commerce, 3PL та FMCG-сектори потребують високих стелажних систем, відповідного навантаження на підлогу, стабільних енергетичних потужностей для автоматизації та температурного контролю. Будь-яке влучання у склади площею від 5000 квадратних метрів одразу провокує зростання попиту та вартості оренди.
Серед майбутніх ризиків для девелопменту експерти виділяють зростання вартості будівництва та дефіцит генпідрядників, подовження строків реалізації проєктів, а також обмежений доступ до енергетичних потужностей, який стає стратегічним фактором для нових складів.
У сегменті дрібних вантажних відправлень (LCL) спостерігається стагнація через скорочення кількості клієнтів та закриття малого бізнесу. Наразі через низькі фрахтові ставки підприємцям вигідніше заповнювати контейнер повністю, ніж ділити його на дрібні партії. Втім, критичного дефіциту складів для дрібних експортерів немає, оскільки цей попит закривають великі оператори.
Примітно, що ментальність замовників щодо безпеки не змінилася: більшість клієнтів продовжує економити на страхуванні та не розділяє партії товарів для мінімізації ризиків втрат.
Водночас номінальний імпорт у 2025 році сягнув рекордних 84,8 мільярда доларів. Структура імпорту суттєво змінилася: бізнес збільшує інвестиції в обладнання та енергетику, географія постачань дедалі більше зміщується в бік Азії, а традиційні банківські кредити поступаються місцем новим фінансовим інструментам.
